Що робить законний опікун? Пояснення його обов'язків та прав.

Коротка відповідь: Законний опікун підтримує дорослих, які не можуть самостійно керувати своїми справами, наприклад, через хворобу чи інвалідність. Опікун виконує лише ті завдання, що зазначені в постанові про опікунство, та завжди діє в найкращих інтересах особи, яка перебуває під його опікою.

Коли член сім'ї раптово стає нездатним самостійно керувати своїми справами, родичі часто стикаються з багатьма питаннями. Які рішення може приймати законний опікун? Які завдання він виконує, а які ні? І як насправді працює процес опікунства?

Ця стаття відповідає на найважливіші питання щодо опікунства. Вона призначена як для постраждалих, так і для їхніх родичів, які хочуть зрозуміти, що означає опікунство, які права з ним пов’язані та як працює співпраця з опікуном.

Що таке законна опіка?

Опікунство – це судовий захід підтримки для дорослих, які через психічне захворювання, інвалідність або інші вади повністю або частково не здатні самостійно керувати своїми справами. Це регулюється статтею 1814 Цивільного кодексу Німеччини (BGB).

Важливо знати, що опіка – це не те саме, що позбавлення правоздатності. Особа, яка перебуває під опікою, зазвичай зберігає свою дієздатність і може продовжувати приймати власні рішення, якщо суд прямо не накаже про застереження щодо згоди.

Опікун призначається судом з питань опіки та має чітко визначений обсяг обов'язків. Поза цим обсягом опікун не має жодних повноважень.

Які обов'язки законного опікуна?

Обов’язки законного опікуна залежать від індивідуального рішення про опікунство. Типові сфери відповідальності включають:

1. Управління активами

Одним із найпоширеніших завдань є управління фінансами. Керівник займається:

• управління банківськими рахунками та інвестиціями

• оплата орендної плати, рахунків та щоденних витрат

• подання заявки на отримання соціальних виплат, таких як базова допомога на доходи або допомога на житло

• підготовка річного звіту про рахунок для суду з питань опіки

Опікун зобов'язаний ретельно розпоряджатися майном особи, яка перебуває під опікою, і за жодних обставин не може використовувати його у власних цілях.

2. Охорона здоров'я

У сфері охорони здоров'я опікун приймає рішення, які впливають на медичне обслуговування особи, яка перебуває під його опікою. До них належать:

• згода на медичне лікування або операції

• організація візитів до лікаря та прийомів у лікарні

• рішення щодо ліків та методів лікування

Застосовується наступне: Опікун повинен завжди враховувати волю та побажання особи, яка перебуває під його опікою, навіть якщо ця особа більше не може їх повністю висловити. Попередні письмові заяви, такі як попереднє розпорядження про охорону здоров’я, є обов’язковими.

3. Визначення місця проживання

Якщо законний опікун відповідає за визначення місця проживання, він вирішує, де проживає особа, яка перебуває під його опікою, наприклад, чи є необхідним та доцільним переїзд до будинку для людей похилого віку. Такі рішення мають бути обґрунтованими та узгодженими з судом з питань опіки.

4. Офіційні та юридичні питання

Багато людей, які отримують підтримку, потребують допомоги у спілкуванні з державними установами та органами влади. Обов'язки працівника служби підтримки в цій сфері включають, серед іншого:

• спілкування з управлінням соціального забезпечення, компанією медичного страхування або постачальником пенсійного страхування

• подання заяв та апеляцій

• представництво законних інтересів особи, яка перебуває під опікою

5. Житлові питання

Це включає управління договорами оренди, розірвання договору оренди (за схваленням суду) або організацію переїздів.

Що НЕ ДОЗВОЛЕНО робити законному опікуну?

Поширена помилкова думка: законний опікун не є законним представником чи представником у всіх аспектах життя. Він може діяти лише у сферах, визначених йому судом.

Крім того, є певні рішення, які навіть опікун може приймати лише з прямого дозволу суду з питань опіки, наприклад:

• згода на захід, що обмежує свободу (наприклад, обмеження свободи в будинку для людей похилого віку)

• припинення оренди квартири

• виконання більших операцій з активами

Без цього дозволу такі дії є юридично недійсними.

Як призначається законний опікун?

Процес встановлення опіки зазвичай починається із заяви – або від зацікавленої особи, або від родичів, або від суду за власною ініціативою. Потім суд з питань опіки отримує медичний висновок та проводить особисту співбесіду із зацікавленою особою.

Хто призначається опікуном? Суд зазвичай надає перевагу особам із соціального кола особи, тобто членам сім'ї або близьким особам. Якщо ніхто з особистого кола не підходить або недоступний, призначається професійний опікун.

Опікунство регулярно переглядається судом – зазвичай щонайменше кожні сім років. Якщо опіка більше не є необхідною, її скасовують.

Права особи, яка перебуває під опікою

Опіка не обмежує автоматично права особи, яка перебуває під опікою. Найважливіші права включають:

• Право на самовизначення: Опікун повинен дотримуватися побажань особи, яка перебуває під опікою, за умови, що це не суперечить благополуччю цієї особи.

• Право на інформацію: Особа, яка перебуває під опікою, має право бути поінформованою про всі рішення, прийняті опікуном.

• Право на скаргу: Якщо особа, яка перебуває під опікою, незадоволена своїм опікуном, вона може подати скаргу до суду у справах опіки або вимагати зміни опікуна.

  
  

Що можуть зробити члени сім'ї?

Члени сім'ї відіграють важливу роль у процесі опікунства. Вони можуть:

• подати заяву про встановлення опіки, якщо зацікавлена особа не може цього зробити.

• бути призначеним керівником

• надати суду інформацію про волю та побажання відповідної особи

• Підтримайте опікуна та, за необхідності, зверніться до суду з питань опіки.

Важливо: Родичі не мають автоматичного права приймати рішення за дорослого члена сім'ї. Для цього потрібна офіційна довіреність (попереднє медичне розпорядження) або опікунство за рішенням суду.

Найважливіша інформація з першого погляду

Опікунство є цінним заходом підтримки, але не формою позбавлення виборчих прав. Опікун завжди діє в найкращих інтересах особи, яка перебуває під опікою, поважає її бажання та несе відповідальність перед судом з питань опіки. Потерпілим та їхнім родичам варто заздалегідь зібрати інформацію та, за необхідності, скласти довіреність, оскільки це часто може повністю перешкодити встановленню судом опіки.

У вас є додаткові питання щодо законного опікунства? Ми раді допомогти – просто зв’яжіться з нами!

Часті запитання (FAQ)

Яка різниця між законним опікуном та особою з довіреністю? Особа з довіреністю призначається відповідною особою – тобто заздалегідь та за її здорового глузду. Законний опікун, з іншого боку, призначається судом, якщо довіреність відсутня або якщо вона є недостатньою.

Чи можу я обрати собі опікуна самостійно? Так. Суд враховує так звані побажання щодо опікунства. Будь-хто, хто хоче заздалегідь визначити, кого слід призначити опікуном у надзвичайній ситуації, може письмово зафіксувати це в розпорядженні про опікунство.

Скільки коштує опікунство? Професійні опікуни отримують законодавчо врегульовану плату, яка сплачується з активів особи, що перебуває під опікою, або – у випадках малозабезпечення – з державних коштів. Опікуни-волонтери мають право на фіксовану компенсацію витрат.

Як довго триває законна опіка? Опіка, як правило, встановлюється на обмежений термін і переглядається принаймні кожні сім років. Вона припиняється, як тільки в ній більше немає потреби, наприклад, тому що особа, яка перебуває під опікою, знову може самостійно керувати своїми справами.

Що станеться, якщо я незадоволений своїм опікуном? Потерпілі можуть звернутися до суду з питань опіки з клопотанням про зміну опікуна. Після цього суд перевірить, чи є поважна причина для зміни.